5 клас 19.05

Українська мова

Тема: Діалог. Розділові знаки при діалозі

Українська література

ТЕМА.Микола  Вінграновський «Сіроманець».Доброта, вигадливість, рішучість Сашка, його здатність на самостійні вчинки,особливо у відстоюванні  своєї позиції

Завдання:

-  характеризувати образ головного героя;

-  давати власну оцінку зображуваному;

-  міркувати про великий світ природи і людини в ньому, про добро і зло, любов і милосердя.

         Кажуть, що діти й тварини добре розуміють одне одного. Мабуть, тому що дитина має світлу, чисту, нехитру душу. Сашко, головний герой повісті М.Вінграновського, усім серцем сприйняв скрутне становище Сіроманця, поставив його в один ряд зі старими людьми, які потребують допомоги, незрячими, що їх потрібно лікувати в найкращих клініках, у знаменитих лікарів. Хлопчик дав урок моральності дорослим, які прагнуть задовольнити власні амбіції та не шкодують зусиль для здійснення своїх злостивих замірів.

Персонажі твору й категорія добра

Василь Чепіжний

Йому не притаманне почуття доброти взагалі: він не жаліє власного старого коня, бо привів його як приманку для вовка; у нього бурякові кулаки й огнедишне око; він убив усю вовчу зграю, навіть вовченят; хоче вбити Сіроманця; спати не може, жити не може, тільки про це й думає; обманює,злодій, не дбає про інших, лише про себе.

Петро Лях, льотчики

Петро врятував вовка, підібравши знесиленого звіра на зимовій дорозі, привіз Сіроманця додому; він, льотчики, їх діти піклувалися про вовка, годували,любили, ставилися до Сіроманця добре, по-людськи, після того як

Сіроманець урятував сина Андрійка, Петро Лях ставився до вовка як до

члена власної родини.

Батьки Сашка

Мати наче й жаліла вовка, називала «бідненьким», але дратувалася, коли хлопець починав розмову про Сіроманця, мовляв, вовк є вовк, навіщо про нього думати. Вона не виявляла бажання вислухати сина, бути доброю й зрозуміти , допомогти йому, хоча бачила та знала, що Сашко хворобливо сумує, страждає, переживає. Мати нічим не сприяла Сашкові, щоб врятувати вовка, хоча могла б. Батько Сашка — голова колгоспу. Він мав багато можливостей порятувати самотнього сліпого звіра, але натомість нічого не зробив: то він у відрядженні, то відсутній удома, бо на роботі. Сашко лише мріяв про розмову з татом, але вона так і не відбулася. Видно,що батьки Сашка зовсім не переймалися долею зацькованого людьми вовка Сіроманця, хоча в них була можливість проявити себе милосердними, але вони не скористалися нею. Чи можна їх вважати добрими?

Сашко

Доброта й милосердя як найвищі моральні якості найяскравіше проявляються в Сашкові. Хлопчик любить ліс, звірів. Він не просто милується природою, а захищає її, стає рятувальником вовка Сіроманця, сліпого, одинокого, старого. Сашко ставиться до вовка як до рівного собі, ласкаво його називає лизунчиком, вовчиком, розумненьким. Хлопець переймається хворобою вовка, хоче допомогти звіру стати зрячим, для цього веде його до Одеси в клініку очних хвороб ім. Філатова. Сашко добре ставиться до батьків, до друзів, уміє відстояти свою думку, уміє боротися зі злом, яке несуть у світ дорослі. Але хлопчик один, йому треба допомагати, усім належить творити добро разом із ним. І тоді світ стане кращим, добрішим.

Авторське бачення персонажа (цитатна характеристика)

Цитата з твору	Риса характеру
«Сашко пройшов ліс, вийшов у поле, як почув стрекотіння вер­тольота: півколом, низенько над лісом він летів на Сашка. Сашко чи злякався, чи що, але сів на землю і прикрився портфелем».	Цілеспрямованість
«Раптом Сашко відчув, що хтось дивиться йому в спину: за ду­бом хтось стояв! – Піти глянути чи не йти?..— завагався Сашко. Але вирішив: — Чого це я стану його боятися? Піду гляну».	Сміливість
«Сашко вибрав підходящу для Сіроманця нору, розчистив її трохи лопатою, нарвав пирію, настелив, ліг сам»	Турбота
«Одного дня Сашко відкрив, що Сіроманець сліпий».	Спостережливість
«Так от ти який лизунчик, а ще Сіроманець,— сказав Сашко  і погладив Сіроманцеві шию, почухав під горлом».	Чуйність
«Сашко став на коліна, почав обмацувати темінь, наткнувся до­бряче лобом на ковадло, і вже Сіроманець щімко задихав Сашкові в обличчя. Сашко обійняв обома руками вовка за шию».	Готовність усупереч усьому надавати допомогу, рятувати
« Це ж нечесно – він один, а їх онде скільки».	Відчуття несправедливості
«Так він живий і йому треба жити».	Любов до тварин, розсудливість
«Ти і не подумав тікати, бо ти у мене розумний, вовчику. Пи­ріжка з печінкою хочеш?».	Співчутливий, турботливий
«засунув шапку у кишеню»,« скинув на сніг кожушину»,«махнув однією ногою, другою, валянки попадали біля кожушка в сніг».	Спритний, витривалий
«Я з тобою, я тебе не покину і не віддам нікому».	Турботливий, добрий, вірний друг
«До школи була і дорога , нею ходили всі , хто хотів, а Сашко ходив стежиною, лісом».	Любить ліс і все , що в ньому

План-характеристика образу Сашка

1. Сашко — персонаж повісті М. С. Вінграновського «Сіроманець».

2. Йому 13 років.

3. Сільський житель.

4. Не має портретної характеристики.

5. Він учень, любить навчатися, багато знає, до школи ходить лісовою стежкою, мрійник.

6. Любить батьків, але не знаходить у них розуміння, довіряє їм, але не завжди радиться з ними (пішов до Одеси з вовком, не сказавши про це батькам).

7. Уміє розрізняти добрих і злих людей, відповідно до них ставиться, має друзів, довіряє найвірнішим свої таємниці.

8. Любить природу, ліс, звірів, дружить з вовком Сіроманцем.

9. Допомагає сліпому старому вовку врятуватися від мисливців у глинищах; рятує звіра з кузні; плаче, коли вовка спіймали; сумує за ним; відкрито дає оцінку діям Чепіжного; заявляє про те, що любить вовка; веде звіра до Одеси, щоб повернути зір; плаче за Сіроманцем, шукає, страждає.

10. Має щиру, тонку душу, рішучий, вірний, добрий, гуманний, розумний, відповідальний,  довіряє людям,  здатний на співпереживання, на сміливий самостійний учинок, уміє відстоювати свою позицію, досягати задуманого, готовий до активного дорослого життя, його вчинки можуть слугувати зразком для наслідування.

11. Мені дуже сподобався Сашко тим, що він красивий душею, і тому неважливо, якого кольору в нього волосся чи які в хлопця очі! Дуже жаль, що Сашко самотній у своїй боротьбі за життя Сіроманця. Цим, своєю самостійністю, вони (хлопчик і звір) мені здаються схожими. Сашко розмовляє із Сіроманцем, як з людиною. Це мені подобається, бо звірі — брати наші менші. Разом з тим я хочу поспівчувати Сашкові, бо батьки бачили, що їхній син страждає через Сіроманця, але були байдужими до горя Сашка й не допомогли нічим. Якби між Сашком і батьками було б більше порозуміння, то кінець твору, напевно, не став би таким сумним.

1.Питання для самоконтролю.

-         Чи здатний Сашко на самостійні вчинки у відстоюванні своєї позиції?У чому виявляється самостійність Сашка?

-         Як відстоює хлопець свої переконання?

-         Чому хлопчик захищає вовка та допомагає йому?

-         Чи легко бути добрим?